17.05.2006
Розвідка Росії використовує Естонську Православну Церкву
Саймон Аралофф, Європейска секція AIA
http://www.axisglobe-ru.com/article.asp?article=267
Влада Естонії прекрасно інформована про використання окремих діячів Естонської православної церкви російськими спецслужбами. Однак дана інформація не оголошується з міркувань політичного характеру. Саме тому їй не найшлося місця у відкритому варіанті останнього річного звіту естонської поліції безпеки KAП, опублікованому минулого тижня...
Протягом останнього десятиліття російська розвідка активно використовує у своїх цілях інфраструктуру так званої Естонської Православної Церкви Московського Патріархату (ЕПЦ МП). Інформація про це була отримана на умовах конфіденційності від чиновника однієї із країн Балтії, що має відношення до системи державної безпеки своєї країни. Джерело особливо підкреслив, що мова в жодному разі не йде про ворожу діяльність
Митрополит Корнилій (фото: my.tele2.ee)
Митрополит Корнилій
ЕПЦ МП як таку відносно Естонської республіки, але про використання окремих її діячів в інтересах російської розвідки.
За його словами, ЕПЦ МП поєднує на сьогоднішній день більше 95% всіх православних Естонії, що становить близько 150 тисяч чоловік. З листопада 2000 року її діяльністю керує митрополит Талліннський і всієї Естонії Корнилий (Якобс В'ячеслав Васильович), син полковника царської армії. Його підлеглі постійно відвідують Москву, де підтримують тісні відносини з Відділом зовнішніх церковних зв'язків (ОВЦС) Московського Патріархату й, зокрема, з його беззмінним керівником (з листопада 1989 року), митрополитом Смоленським і Калінінградським Кирилом (Гундяевим Володимиром Михайловичем).
За даними контррозвідки однієї із країн Балтії, ця людина має безпосереднє відношення до здійснення "Програми підтримки співвітчизників" російського уряду, за втілення якої в життя відповідає підлегла Міністерству закордонних справ Росії організація "Росзарубежцентр". Крім митрополита Кирила, з естонськими братами по вірі активно спілкуються заступник голови ВЗЦС єпископ Єгорьєвський Марко (Головков Сергій Анатолійович, раніше - член Російської духовної місії в Єрусалимі), а також священик Віктор Зогий. У відношенні обох є підозри у зв'язках зі Службою зовнішньої розвідки Росії (СВР).
Фахівець пояснив, що використання Російської православної церкви в розвідувальних цілях є нормальною практикою радянських, а сьогодні російських секретних служб. Так, наприклад, наприкінці 80-х рр. під прикриттям російської православної місії працював у Єрусалимі офіцер КДБ Олександр Ломів, який згодом утік на Захід. Відносно самого глави Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополита Кирила неодноразово висувалися обвинувачення в тісних зв'язках із КДБ.
Так, в 1992 році, Олександр Шушпанів, котрий був співробітник цієї організації, докладно повідав про діяльності ВЗЦС і його керівника на благо державної безпеки. Зокрема, він стверджував, що до самого розпаду Радянського Союзу Відділ надавав офіційне прикриття оперативним працівникам КДБ, що діяли за рубежем. Колишній колега Шушпанова, Віктор Преображенський, свідчив пізніше, що на вищі пости в церковній ієрархії (а до таким відноситься й пост голови ВЗЦС) призначалися в радянський час винятково люди з підмоченою репутацією, якими легко маніпулював КДБ.
Той же Преображенський роповідав, з якою легкістю КДБ через Комітет у справах релігій при Раді міністрів СРСР домовлявся з Патріархією про пристрій своїх співробітників в іноземних представництвах Церкви, так само як й у самій патріаршій резиденції в Москві.
За його словами, для роботи під "церковним прикриттям" підбиралися особливо надійні молоді офіцери.
Code: Select all
Митрополит Кирил (фото: lenta.ru)
Митрополит Кирил
Уже в пострадянський період митрополит Кирило не приховував своїх тісних відносин із силовими структурами Росії, що не могло не залучити до нього уваги іноземних служб контррозвідки. Особливо примітним стало укладене в січні 2005 року угода між ВЗЦС й Академією проблем безпеки, оборони й правопорядку Російської Федерації про співробітництво в розробці нової концепції безпеки країни.
Як відомо, у роботі цієї Академії беруть участь десятки відставних і нині діючих співробітників російських спецслужб. Не залишилася без уваги й уже згадана участь ВЗЦС у роботі організації "Росзарубежцентр". Тому нікого в службах контррозвідки ЄС і НАТО не здивувало ту обставину, що в 2003 році російська преса назвала митрополита Кирила найбільш імовірним спадкоємцем нинішнього глави Російської Православної Церкви Алексія Другого.
До того ж було зрозуміло, що близькість цієї людини до російської влади визначається не тільки його відносинами із силовими структурами, але також фактом його народження й багаторічної діяльності в місті Ленінграді (Санкт-Петербург), звідки відбуваються багато представників "команди Путіна".
Карта православних храмів Естонії (фото: tallinna-sobor.orthodoxy.ru)
Карта православних храмів Естонії
(натисни щоб збiлшити)
Як продовжує далі фахівець, влади країн Балтії, включаючи Естонію, прекрасно інформовані про використання окремих діячів Естонської православної церкви російськими спецслужбами через Відділ зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату. Однак дана інформація не оголошує по міркуваннях політичного характеру. Саме тому їй і не найшлося місця у відкритому варіанті последнего годового отчета естонської поліції безпеки KAП, опублікованому минулого тижня місцевою пресою.
Відповідно до даного документа, в 2005 році посольство Росії в Таллінні значно активізувало роботу серед російськомовного населення Естонії. По даним КАПО, контроль за діяльністю в цій області здійснюється Адміністрацією президента Росії через спеціально створене для цієї мети Керування по міжрегіональних і культурних зв'язках із закордонними країнами.
Естонській контррозвідці стало відомо, зокрема, що керівництво фінансувало російськомовні політичні сили Естонії в переддень муніципальних виборів восени 2005 року. Паралельно, як відзначає КАПО, активізувалася діяльність російських розвідувальних структур, спрямована на вербування естонських громадян - як на території самої Естонії, так і Росії. У цьому зв'язку затверджується, що російська розвідка виявляє особливу цікавість до економічних структур Естонії з метою їхнього підпорядкування російському впливу.